Наше сприйняття реальності не є точним відображенням об’єктивної істини, а скоріше поєднанням сенсорних вхідних даних та інтерпретації цих сигналів мозком. На цю інтерпретацію впливає минулий досвід і вона часто є прогнозною, коли мозок створює категорії подібних випадків, щоб передбачити майбутні події.
Процес категоризації мозку виходить за межі фізичних характеристик і включає абстрактні функціональні характеристики. Ця здатність дозволяє людям створювати «соціальну реальність», де ми колективно призначаємо функції або значення об’єктам або поняттям, яким вони за своєю суттю не притаманні, таким як вартість грошей або поняття кордонів і громадянства. Здатність мозку до уяви, спираючись на минулий досвід, щоб створити щось абсолютно нове, є двосічним мечем.