Кріоніка передбачає кріоконсервацію людей якомога швидше після законної та клінічної “смерті”. Юридична та клінічна смерть істотно відрізняються від біологічної смерті або справжнього (незворотного) припинення функціонування.
Тому помилково зображувати кріоніку як альтернативу кремації чи похованню. Це правда, що кріоконсервовані люди не живі, але й не мертві. Кріоніку слід розглядати як частину сфери продовження життя. Кріоніка дозволяє транспортувати критично хворих людей у часі в незмінному стані до того часу, коли доступні більш передові медичні та ремонтні технології. Навіть після того, як буде досягнуто «швидкість відходу від довголіття» і в основному приборкано старіння, кріоніка буде і надалі потрібна людям, які померли від нещасних випадків або хвороб, від яких на даний момент немає ліків.