Перейти до вмісту

Гомеостаз

    Гомеостаз — це здатність живих організмів підтримувати відносно сталий внутрішній стан (температуру, pH, вміст води, солей, глюкози тощо), незважаючи на зміни у зовнішньому середовищі. Гомеостаз (від грец. homoios — подібний, stasis — стан) — це сукупність процесів, які підтримують постійність внутрішнього середовища організму.

    Приклади гомеостазу в організмі людини:

    ПараметрНормаСистема регуляції
    Температура тіла~36.6 °CТерморегуляція (через потовиділення, судини)
    Рівень глюкози в крові~4.0–6.0 ммоль/лГормони (інсулін, глюкагон)
    Водно-сольовий балансКонстантний осмостискНирки, гормони (вазопресин, альдостерон)
    Кислотно-лужний балансpH ≈ 7.35–7.45Буферні системи, дихальна і видільна системи
    Тиск крові~120/80 мм рт. ст.Серцево-судинна, ендокринна система

    Механізми гомеостазу:

    1. Негативний зворотний зв’язок (основний!)
      • Організм виявляє відхилення → реагує → повертає до норми.
      • Наприклад: підвищення температури → потовиділення → охолодження.
    2. Позитивний зворотний зв’язок (рідше)
      • Посилення процесу до досягнення певного результату.
      • Наприклад: скорочення матки під час пологів → викид окситоцину → ще сильніші скорочення.

    Системи, що забезпечують гомеостаз:

    • Нервова система — швидка реакція на зміни (наприклад, рефлекси, зміна частоти серцебиття).
    • Ендокринна система — гормональна регуляція (інсулін, адреналін, гормони щитоподібної залози).
    • Кровоносна система — транспортує кисень, поживні речовини, тепло.
    • Видільна система — регулює склад плазми крові, водно-сольовий баланс.
    • Дихальна система — контролює рівень CO₂ і pH крові.

    Гомеостаз — це здатність організму підтримувати сталі внутрішні умови для забезпечення життєдіяльності, незважаючи на зміни зовнішнього середовища.