Теорія Інформації про Старіння розглядає зв’язок між епігенетичними змінами та процесом старіння.
Основна ідея теорії полягає в тому, що втрата епігенетичної інформації, подібно до подряпин на DVD, призводить до порушення функцій клітин і сприяє старінню. У дослідженні використовували мишей моделі ICE, у яких можна індукувати пошкодження ДНК та спостерігати його вплив на епігенетичні маркери. Результати показали, що пошкодження ДНК змінює епігеном, що проявляється старінням мишей.
У дослідженні також є зауваження щодо неповноти отриманих результатів: не було точно визначено, як саме переміщуються хроматинові фактори під час пошкодження, а також не було досліджено, як ці зміни безпосередньо ведуть до старіння. Хоча втрата епігенетичної інформації, ймовірно, відіграє роль у старінні, для підтвердження цієї гіпотези потрібні додаткові дослідження.
Для подальшого тестування теорії пропонується використовувати CRISPR-активацію для точного редагування епігенетичних маркерів. Це дозволить краще зрозуміти, як клітини реагують на зміни епігенетичної інформації без пошкоджень ДНК. Це допоможе відокремити причинно-наслідкові зв’язки від простих кореляцій у процесі старіння.
Загалом, ця теорія має потенціал змінити наше розуміння старіння, але наразі ще є багато питань, які потребують подальшого вивчення.