Мезозойська ера — це “середній вік життя” у геологічному масштабі часу, що тривав приблизно від 252 до 66 мільйонів років тому. Вона відома насамперед як “ера динозаврів”, але також стала часом великих геологічних, кліматичних і біологічних змін, зокрема виникнення птахів, квіткових рослин та перших ссавців.
Основні періоди мезозойської ери:
| Період | Тривалість (млн р. тому) | Основні події |
|---|---|---|
| Тріас | 252–201 | Відновлення життя після масового вимирання; поява перших динозаврів і ссавців |
| Юра | 201–145 | Розквіт динозаврів, поява перших птахів |
| Крейда | 145–66 | Поява квіткових рослин, сучасних комах, вимирання динозаврів наприкінці |
Географія та клімат
- Пангея — єдиний суперконтинент на початку мезозою — розпадається на Лавразію (північ) та Гондвану (південь).
- Виникають Атлантичний океан, Тетіс.
- Клімат був теплим і вологим, без значних зледенінь.
- Активна вулканічність і тектоніка.
Еволюція життя в мезозої
Тваринний світ
- Динозаври — домінуюча група на суші протягом усієї ери.
- Морські рептилії: іхтіозаври, плезіозаври, мозазаври.
- Птерозаври — літаючі рептилії, не птахи.
- Птахи — з’явилися з динозаврів у юрському періоді (Archaeopteryx).
- Ссавці — з’явились у тріасі як дрібні нічні тварини, але залишались малопомітними.
Рослинний світ
- Голонасінні (саговники, хвойні) домінували в тріасі та юрі.
- У крейді з’являються покритонасінні (квіткові) рослини, які швидко поширюються.
- Відбувається співеволюція з комахами-запилювачами.
Завершення мезозою: масове вимирання
- Відбулося 66 млн років тому, на межі між крейдою та палеогеном.
- Вимерли: всі динозаври (крім птахів), птерозаври, амоніти, багато морських рептилій.
- Найімовірніша причина: вплив астероїда (Кратер Чиксулуб, Мексика) + вулканізм (Деканські трапи).
Значення мезозойської ери:
- Формування сучасних екосистем (птахи, квіти, комахи, ссавці).
- Початок панування динозаврів, які домінували близько 160 мільйонів років.
- Геологічне розділення континентів, яке сформувало основи сучасної географії.
- Важливий етап у еволюції життя після пермського вимирання.