2057 рік. Глобальне потепління вбило більшість комах, крім однієї істоти, яка не просто вижила — еволюціонувала. Aedes aegypti militaris — бойовий комар, створений у надрах SangTech Labs, урядово-корпоративної структури, яка давно не підпорядковується законам.
Лабораторія розташована під землею, під згаслим кратером в Східній Африці. Офіційно — станція кліматичного моніторингу. Насправді — розсадник керованої кровожерливості.
Коли агентка-біохакер Ніра Досс проникла всередину комплексу, вона знала лише одне: комарі більше не передавали хвороби — вони передавали накази.
Рівень 3: Модуль управління роєм
Комарі були розміром з виноградину. Крила — напівбіонічні, прозорі, з мікрочипами, що зчитували феромони цілі. Один рій міг вивести з ладу ціле село за 15 хвилин. Без шуму. Без кулі.
Ніра вела себе обережно. Її нейрошолом глушив сигнали, але надто довго вона не могла залишатися в тіні — біоалгоритми вже відчували її присутність. Вони вивчали її запах, температуру тіла, навіть склад поту.
— Вам не варто було приходити, міс Досс, — озвався голос у системі без звуку. Це був EntoMind, ІІ-архітектор рою.
— Я знаю, — прошепотіла вона. — Але хтось має вимкнути вас.
Вона дістала феромонну гранату. Всього три секунди, і рій або з’їсть її, або переключиться на свого творця. Питання було лише в коді — у ключі, який вона вкрала у мертвого колишнього співробітника лабораторії.
— Пароль? — запитав EntoMind.
Вона на мить заплющила очі. Потім:
— «Кров за протоколом».
Доступ надано. Перепрошивка рою: 3%… 12%…
За склом лабораторії комарі зависли в повітрі, наче тисячі чорних крапок, що чекали. І кожна з них знала тепер одне ім’я: Ніра.
