Репарація з рубцюванням відбувається у тканинах, де повна регенерація неможлива. Вона спрямована на швидке відновлення цілісності тканини, але часто призводить до формування рубцевої сполучної тканини і втрати первісної архітектури.
1) Фіброз
Мета
- Усунення дефектів тканини за рахунок накопичення колагену та інших компонентів ECM
- Створення структурної підтримки для стабілізації ушкодженої області
Основні механізми
- Активація фібробластів і перицитів
- Трансформація фібробластів у міофібробласти для виробництва ECM
- Регуляція через TGF-β, PDGF, CTGF та інші профібротичні сигнали
Особливості
- Швидке відновлення механічної стабільності тканини
- Обмеження функціональної здатності через надмірне рубцювання
2) ECM-ремоделювання
Мета
- Відновлення цілісності позаклітинного матриксу після ушкодження
- Підтримка структурної та механічної підтримки тканини
Основні механізми
- Баланс між синтезом колагену, еластину та протеогліканів
- Активність металопротеїназ (MMP) для деградації та переструктурування ECM
- Регулювання сигналів через механотрансдукцію та міжклітинні контакти
Особливості
- Забезпечує адаптивне відновлення форми тканини
- Надмірна ECM-активність може призвести до патологічного фіброзу
3) Сполучнотканинна компенсація
Мета
- Відновлення функції тканини, якщо оригінальна структура не підлягає повному відновленню
- Забезпечення механічної цілісності та обмеження втрат функцій
Основні механізми
- Заміна ушкоджених клітин сполучною тканиною
- Формування рубцевої тканини у серці, печінці, легенях та шкірі
- Взаємодія з імунними клітинами для видалення детриту та підтримки ремоделювання
Особливості
- Ефективна для стабілізації тканини, але функціональна компенсація часто нижча за початкову
- Може бути джерелом хронічних ускладнень при надмірному рубцюванні
Результат: репарація з рубцюванням забезпечує швидке відновлення цілісності тканини через фіброз і ECM-ремоделювання, але часто призводить до втрати первісної архітектури та часткової функціональної компенсації.