Ремієлінізація, процес, за допомогою якого нові мієлінові оболонки відновлюються на демієлінізованих аксонах, являє собою один із найпереконливіших прикладів дорослих мультипотентних стовбурових клітин, які сприяють регенерації пошкодженої ЦНС.
Цей процес може відбуватися з надзвичайною ефективністю при розсіяному склерозі (РС) і на експериментальних моделях, демонструючи вражаючу здатність дорослої ЦНС до самовідновлення. Однак непослідовність ремієлінізації при РС і втрата цілісності аксонів, що є результатом її недостатності, робить посилення ремієлінізації важливою терапевтичною метою. Зараз є переконливі докази того, що старіння є основним фактором зниження ефективності ремієлінізації і що це в основному пов’язано з недостатністю диференціювання стовбурових клітин.