Мозок

Бета-хвилі — це тип мозкових хвиль з високою частотою, що знаходиться в діапазоні 13–30 Гц.

Свідомість і підсвідомість взаємодіють, де підсвідомість автоматизує більшість когнітивних функцій, а свідомість бере на себе складніші завдання, такі як планування та прийняття рішень. Підсвідомість обробляє інформацію, що не потребує свідомого контролю, звільняючи ресурси для свідомих процесів.

Ритми мозку — це електрична активність, що відображає функціонування нейронів, які утворюють характерні хвилі різних частот.

• https://dana.org/

Фундація Дани (Dana Foundation) — це приватна некомерційна організація, заснована у 1950 році, яка підтримує нейронауку та її взаємодію з суспільством. Її місія полягає в тому, щоб сприяти розвитку нейронауки, яка приносить користь суспільству та відповідає на його потреби. Фундація реалізує це через гранти, освітні програми та ініціативи, що сприяють інтеграції нейронауки в різні аспекти суспільного життя.

Autonomous Sensory Meridian Response (ASMR) — це автономна сенсорна меридіональна реакція, термін, яким описують приємне фізичне відчуття, зазвичай у вигляді легкого поколювання, що починається в області голови або шиї та може поширюватися вниз по хребту й далі по тілу.

Думки можуть викликати соматичні зміни в мозку. Цей процес пояснюється через складну взаємодію між психічними, нейрофізіологічними та соматичними (тілесними) механізмами. Думки, емоції та навіть спогади здатні викликати зміни в фізіології мозку та тіла завдяки кільком основним механізмам.

Мозок сприймає образи як патерни, тобто як складні шаблони та взаємозв’язки між деталями. Це дозволяє мозку ідентифікувати знайомі об’єкти, розпізнавати обличчя, читати і навіть запам’ятовувати нові місця.

Головна конкурентна перевага людини полягає в її унікальній здатності до абстрактного мислення, творчості та адаптації.

Основний доповідач: Арт Крамер, доктор філософії, професор, кафедри психології та неврології та директор Інституту Бекмана, Університет Іллінойсу, Урбана-Шампейн

Гіперпараметри в контексті людського мозку можна розглядати як різні аспекти його функціонування, які впливають на навчання та адаптацію. Ось кілька можливих “гіперпараметрів” людського мозку:

Дізнаємось секрети його роботи, зрозуміємо як стати успішним і реалізованим, що потрібно робити для допомоги мозку активніше працювати. В цьому відео ми розберемо фактори які знижують мисленнєві процеси.

Музика як механізм синхронізації між людьми є надзвичайно потужним інструментом, який використовує когнітивні, емоційні та фізіологічні процеси для гармонізації взаємодії в групах.

Модель квантової заплутаності в когнітивній науці розглядає ідею, що мисленнєві процеси, спогади чи окремі думки можуть бути взаємопов’язаними подібно до квантової заплутаності. У фізиці квантова заплутаність означає, що стан однієї частинки одразу визначає стан іншої, незалежно від відстані між ними.

Сон – одна з небагатьох речей, спільних для великого числа живих істот на нашій Планеті.

Інтенція, якщо розглядати її з точки зору нейронної мережі мозку, — це цілеспрямоване налаштування нейронних мереж на досягнення певної мети або вирішення завдання. Вона є наслідком динамічної координації нейронної активності, яка залежить від свідомих і підсвідомих механізмів.

Ритми мозку, які характеризуються різними діапазонами електричної активності (дельта, тета, альфа, бета, гамма), змінюються протягом життя людини. Ці зміни обумовлені розвитком мозкових структур, нейронних зв’язків, нейротрансмітерної активності, а також впливом зовнішнього середовища.

Наше сприйняття реальності не є точним відображенням об’єктивної істини, а скоріше поєднанням сенсорних вхідних даних та інтерпретації цих сигналів мозком. На цю інтерпретацію впливає минулий досвід і вона часто є прогнозною, коли мозок створює категорії подібних випадків, щоб передбачити майбутні події.

Нейроглія — це група клітин у центральній і периферійній нервових системах, що виконують підтримувальні, захисні та метаболічні функції для нейронів. На відміну від нейронів, гліальні клітини не проводять нервові імпульси, але вони життєво важливі для нормального функціонування нервової системи.

Зменшення розміру людського мозку протягом останніх кількох тисячоліть є цікавим феноменом, який хвилює вчених. За останні 20 000 років середній об’єм людського мозку зменшився приблизно на 10-15%. У дорослих чоловіків він знизився з приблизно 1500-1600 см³ до 1350-1400 см³. Причини цього явища залишаються предметом досліджень, але існує кілька гіпотез, які пояснюють можливі причини зменшення розміру мозку.

Обсяг інформації, який може вмістити людський мозок, є предметом досліджень і дискусій серед вчених. Хоча точну кількість неможливо визначити, сучасні оцінки базуються на таких факторах, як кількість нейронів, синапсів та спосіб, у який мозок кодує й зберігає інформацію.

Синхронізація уяви — це процес, при якому декілька індивідів або група людей узгоджують свої ментальні образи, ідеї або концепції, створюючи спільну уявну реальність. Така взаємодія може покращити колективне мислення, творчість та інновації. Якщо розглядати людство як нейронну мережу, синхронізація уяви передбачає гармонізацію «віртуальних моделей» реальності, які створюють окремі «нейрони» — люди.

Емоції можна описати як своєрідний “форсаж мозку”, що активує різні базові режими роботи, оптимізуючи реакції та поведінку в залежності від ситуації.

Людський мозок сприймає величезну кількість інформації щосекунди, але не вся вона обробляється на свідомому рівні. Велика частина інформації фільтрується мозком автоматично, і тільки важливі дані доходять до свідомості.

Що не так у шизофреніка? Василь Нагібін, кандидат медичних наук. Інститут фізіології ім. О.Богомольця НАНУ.

Нейропластичність — це здатність нервової системи змінювати свою структуру та функцію в результаті навчання, досвіду або пошкодження. У контексті когнітивних функцій нейропластичність означає здатність мозку адаптуватися до нових ситуацій, покращувати або відновлювати функції внаслідок тренувань або стресових ситуацій. Це вважається важливим для когнітивного розвитку, навчання, а також відновлення після травм або хвороб.

Запам’ятовування проходить в три етапи: кодування інформації, збереження, а потім її відтворення. І в цьому випуску розповідь про другий етап пам’яті — зберігання того, що мозок накодував.

Пам’ять визначає нас. Пам’ять є основою нашого самовідчуття. Але як структури розуму зберігають спогади? Які зміни спогади закарбовують у мозку? І яка роль емоцій у визначенні якості наших спогадів?