Молекулярна біологія

Бластомер – кожна дочірня клітина виникла в результаті мітотичних поділів зиготи під час стадії розщеплення.

Зроблено в Україні | Наука. Молекулярна біологія

N-кілери

N-кілери, також відомі як NA-кілери (від англ. Natural Killer Cells – “природні вбивці» або «природжені вбивці»), цитотоксичні клітини з групи лімфоцитів. Критично важливі для роботи системи вродженого імунітету. Їх функція аналогічна обов’язкам Т-кілерів з групи Т-лімфоцитів, але NA-кілери працюють в сфері вродженого імунітету, а Т-кілери – адаптивного. Вони забезпечують швидку відповідь на вірусні інвазії, діючи в період близько трьох днів після інфекції, крім того вони реагують на утворення пухлин, знищуючи ракові клітини.

Лейкоцити

Лейкоцити, відомі історично, як білі кров’яні тільця, відносяться до імунних клітин, що входять до складу системи вродженого імунітету хребетних.

Зигота

Зигота – клітина, яка була створена в результаті запліднення, тобто поєднання чоловічої гамети з жіночою гаметою.

Генетичний код мітохондрій

Генетичний код мітохондрій — це специфічний код, який використовується мітохондріями для синтезу білків. Мітохондрії, як відомо, є енергетичними станціями клітини, і вони мають власну ДНК, яка відрізняється від ядерної ДНК.

В-лімфоцити

В-клітини, так само відомі як В-лімфоцити, це тип лейкоцитів, підтипу лімфоцитів. Їх функція – гуморальний імунітет у складі системи адаптивного імунітету, вони секретують антитіла. Крім того, В-клітини займаються презентацією антигенів (з цієї причини їх ще називають професійними антиген-презентуючими клітинами), а, так само, секретують цитокіни.

Молекулярна біологія – комплекс біологічних наук, що займається біологією на молекулярному рівні. вивча’ механізми зберігання, передачі і реалізації генетичної інформації , будову і функції складних високомолекулярних сполук, що складають клітину : нерегулярних біополімерів (білків і нуклеїнових кислот).

Репарація однониткових розривів в ДНК

Коли при пошкодженні ДНК була «зачеплена» лише один з двох ланцюжків, клітина може використовувати другий, інтактний ланцюжок, як матрицю, шаблону для відновлення пошкодженої ДНК. Існує ряд механізмів, що забезпечують цей процес, шляхом вирізання (ексцизії) пошкодженої ділянки, і заміни його новим, неушкодженою, яка була синтезована компліментарно інтактному ланцюжку ДНК.