Це сталося в середу.

На вулиці Жилянській. Біля будинку, де магазин взуття, аптека і кав’ярня з вивіскою “Пий, поки гаряче”.

О восьмій ранку всі йшли на роботу.
Ніхто нічого не помітив.
Тільки одна жінка перечепилась — щось під ногою змінилось.

Її звати Настя. 34 роки.
Вчителька біології.
Живе в Хмельницькому.

Нічого особливого.
Звичайна квартира. Квіти на підвіконні. Старенький котик.
І тиша. Багато тиші. Бо так спокійніше.

Почалося з води.

У селі над Південним Бугом — вода в колодязі стала світлішою. На смак — наче м’яка. Люди не звертали уваги. Просто перестали кип’ятити.

Трава — ніби почала рости швидше. Але не агресивно, не хаотично.
Просто — жива.
Діти грались на ній — і не мали алергії. Дивно

Десь на Поділлі. Може, біля Немирова. А може, під Сатановом. Глибоко в землі — товстій, чорній, живій — спить.

Вітальний Фрактал. На вигляд — як корінь. Величезний. Розгалужений. Мов система рік. Але він не п’є — він живить.

Раз на тиждень, коли місто ще спить, він приїздить на Європейську площу. Не з’являється — а саме приїздить. Не помітно. Без світла фар.

Стоїть кілька хвилин біля сходів. Витягує з кишені годинник. Старий. На ланцюжку. Він не показує час — лише пульсує. Ледь. Як судина в шиї. Він рушає вгору — Трьохсвятительською.

Коли Ілля Боровик ступив на злітну платформу в степах Казахстану, люди зустріли його оплесками. Але незабаром — вже з острахом.

Понеділок, 7 ранку.
Професорка археогенетики Оксана Галаган, 80 років, прокинулася раніше звичного. Вікно було відкрите — м’яке дихання ранкового повітря підморозило шкіру щік. Вона підвелася, потягнулася — і раптом зупинилася, прислухавшись.
У грудях — не її гарне, терпке дихання, а швидке, злегка поверхневе. Серце калатало сильніше, ніж зазвичай.

Початок

У старому букіністичному магазині, де запах пилу злився з ароматом свіжозмеленої кави, я знайшов її — книгу без назви. Вона лежала високо, на верхній полиці, до якої можна було дістатися лише по риплячих дерев’яних сходах, що скрипіли під моїми кроками, ніби попереджали про небезпеку.

Вода не питає.
Вона просто є.
Тече.
Зливається.
Вбирає.

Стоїть.
Тримає тепло.
Ніхто не дивиться.

Сів.
Без плану.
Плечі впали.