Епігенетичні губи)
Віра завжди мріяла про трохи більш пухкі й пружні губи, але ніколи не хотіла робити уколів чи філерів. Вона вирішила піти природним шляхом і спробувати епігенетичний підхід.
Читати далі »Епігенетичні губи)Віра завжди мріяла про трохи більш пухкі й пружні губи, але ніколи не хотіла робити уколів чи філерів. Вона вирішила піти природним шляхом і спробувати епігенетичний підхід.
Читати далі »Епігенетичні губи)Абсурдистьска палеотрагікомедія в 3 актах
Місце: мілководне пісочне плато, вкрите килимом живих організмів
Час: пізній Едіакарій, ранок, ~ 550 млн B.D.
Спроба систематизувати можливі варіанти постлюдини — біо-технологічної істоти майбутнього. Матриця архетипів базується на середовищі існування, типах вдосконалень, рівні технологічної інтеграції та соціальній орієнтації. Запропоновано метод класифікації та приклади потенційних сценаріїв розвитку.
Читати далі »Архетипи ПостлюдиниАрхетипи Живого — нейропатерни, що виникають не в штучних, а в біологічних нейромережах,
але не лише в людині,
а в усьому, що живе й відчуває — у деревах, зграях, коралах, мікробіомах, джунглях, симбіозах, планетарних екосистемах.
Ритмічні історії — це поетичні тексти-звертання, що відтворюють внутрішній ритм сприйняття, відчуття і тіла, допомагають зчитувати сенси з простору, пригадувати тілесну чутливість, гармонізувати стан — через образ, тишу й ритм.
Читати далі »Ритмічні історіїЦе сталося в середу.
На вулиці Жилянській. Біля будинку, де магазин взуття, аптека і кав’ярня з вивіскою “Пий, поки гаряче”.
О восьмій ранку всі йшли на роботу.
Ніхто нічого не помітив.
Тільки одна жінка перечепилась — щось під ногою змінилось.
Її звати Настя. 34 роки.
Вчителька біології.
Живе в Хмельницькому.
Нічого особливого.
Звичайна квартира. Квіти на підвіконні. Старенький котик.
І тиша. Багато тиші. Бо так спокійніше.
Почалося з води.
У селі над Південним Бугом — вода в колодязі стала світлішою. На смак — наче м’яка. Люди не звертали уваги. Просто перестали кип’ятити.
Трава — ніби почала рости швидше. Але не агресивно, не хаотично.
Просто — жива.
Діти грались на ній — і не мали алергії. Дивно
Десь на Поділлі. Може, біля Немирова. А може, під Сатановом. Глибоко в землі — товстій, чорній, живій — спить.
Вітальний Фрактал. На вигляд — як корінь. Величезний. Розгалужений. Мов система рік. Але він не п’є — він живить.
Читати далі »20.0 / ФракталРаз на тиждень, коли місто ще спить, він приїздить на Європейську площу. Не з’являється — а саме приїздить. Не помітно. Без світла фар.
Стоїть кілька хвилин біля сходів. Витягує з кишені годинник. Старий. На ланцюжку. Він не показує час — лише пульсує. Ледь. Як судина в шиї. Він рушає вгору — Трьохсвятительською.
Читати далі »20.0 / Еталон