Перейти до вмісту

РНК-секвенування (RNA-seq)

RNA-seq — це метод молекулярної біології для вивчення транскрипту омного набору РНК в клітинах або тканинах. Цей метод дозволяє детально аналізувати геномну активність та експресію генів, визначати альтернативні варіанти сплайсингу, а також нові транскрипти. RNA-seq використовує технології секвенування нового покоління (NGS), що дозволяють отримати високоточні та кількісні дані про всі типи РНК (мРНК, некодуючі РНК, мікроРНК тощо).

Читати далі »РНК-секвенування (RNA-seq)

ATAC-seq

ATAC-seq (Assay for Transposase-Accessible Chromatin using sequencing)— це метод секвенування, який використовується для виявлення відкритих (активних) ділянок хроматину в геномі. Він дозволяє визначати регуляторні області ДНК, такі як промотори, енхансери, та сайти зв’язування транскрипційних факторів.

Читати далі »ATAC-seq

Розщеплення хроматину

Розщеплення хроматину — це важливий етап в методах молекулярної біології, таких як ChIP-seq (Chromatin Immunoprecipitation Sequencing) або ChIP-chip. Це процес подрібнення хроматину на дрібні фрагменти, що дозволяє досліджувати конкретні взаємодії між білками та ДНК або визначати різні модифікації хроматину на рівні певних ділянок геному.

Читати далі »Розщеплення хроматину

Перехресне зв’язування

Перехресне зв’язування (англ. cross-linking) — це важливий етап в методах молекулярної біології, зокрема в експериментах, що вивчають взаємодії між білками та ДНК, такими як ChIP-seq (Chromatin Immunoprecipitation Sequencing). Цей процес полягає в хімічному з’єднанні білків з ДНК за допомогою хімічних реагентів, що дозволяє «заморозити» ці взаємодії і зберегти їх для подальшого аналізу.

Читати далі »Перехресне зв’язування

ChIP-seq

ChIP-seq (Chromatin Immunoprecipitation Sequencing) — це потужний метод молекулярної біології, який використовується для аналізу взаємодії між білками та ДНК в клітині. Цей метод дозволяє визначити, де в геномі певний білок зв’язується з ДНК, що дає змогу досліджувати механізми регуляції транскрипції, хроматинові модифікації та інші аспекти епігенетичної регуляції.

Читати далі »ChIP-seq

Некодуючі РНК (нкРНК)

Некодуючі РНК (нкРНК) — це молекули РНК, які не кодують білки, але виконують важливі функції в клітині, зокрема в регуляції генетичних процесів. Вони мають важливу роль у контролі експресії генів, організації хроматину, а також у процесах транскрипції, реплікації та стабільності ДНК. Некодуючі РНК можуть діяти як регулятори на рівні транскрипції, стабільності мРНК або її трансляції, а також брати участь у структурних змінах у клітині.

Читати далі »Некодуючі РНК (нкРНК)

Нестабільні зміни в хроматині

Нестабільні зміни в хроматині — це зміни в структурі хроматину, які можуть відбуватися під впливом різних факторів, таких як механізми репарації ДНК, зміни в клітинному циклі, зовнішні стреси або патогенні впливи. Ці зміни можуть бути тимчасовими або мати довготривалі наслідки, залежно від того, як вони впливають на стабільність геному та функцію клітини.

Читати далі »Нестабільні зміни в хроматині

Модифікація гістонів

Модифікація гістонів — це важливий епігенетичний механізм, що регулює структуру хроматину і впливає на доступність ДНК для транскрипції, реплікації та інших клітинних процесів. Гістони — це білки, які допомагають організовувати ДНК в хроматині, упаковуючи її в компактну структуру, що дозволяє зберігати генетичний матеріал у клітині.

Читати далі »Модифікація гістонів

Аналіз епігенетичних маркерів

Аналіз епігенетичних маркерів полягає в дослідженні змін у генетичній експресії, які не залежать від змін послідовності ДНК, але можуть впливати на функціонування клітин і організму в цілому. Епігенетичні маркери включають різні хімічні зміни, які регулюють доступність ДНК для транскрипційних факторів і впливають на активацію або репресію генів.

Читати далі »Аналіз епігенетичних маркерів

Епігенетичні дослідження розвитку

Епігенетичні дослідження розвитку фокусуються на вивченні змін у експресії генів, які не пов’язані з мутаціями в послідовності ДНК, але можуть впливати на функціонування клітин, тканин і органів протягом розвитку організмів. Ці зміни можуть бути наслідком різних епігенетичних модифікацій, таких як метилювання ДНК, модифікація гістонів або поправка помилок у хроматині, що впливають на активність генів і регулюють біологічні процеси на різних етапах розвитку.

Читати далі »Епігенетичні дослідження розвитку