Людина старіє не тому, що минає час, а тому, що зникає напрямок руху.
Поки в нас є мета, тіло й мозок працюють як добре налаштований оркестр: нейрони співають, судини пульсують, гормони тримають рівновагу. Але варто втратити сенс — і симфонія розпадається на хаотичні звуки. Організм, як мудра клітина, розуміє: «Моя програма виконана». І починає згортати життя.
Проєкт «Постлюдина 1» — це концептуальна розробка майбутнього фенотипу людини, створена на основі епігенетичних і регуляторних модифікацій. На відміну від класичних протезів чи кібернетичних імплантів, у цьому підході акцент робиться на біологічній модульності та адаптивності фенотипу, що дозволяє організму самостійно переключатися між режимами залежно від умов середовища.
Читати далі »Проєкт «Постлюдина 1»
“Homo photosynteticus” — це уявна або експериментальна модель людини (або людського організму), яка здатна до фотосинтезу, подібно до рослин або деяких бактерій. Тобто така людина могла б виробляти енергію з сонячного світла, використовуючи пігменти (як хлорофіл).
Читати далі »Homo photosynteticus
