Притча про Тіло Птаха
Птах, що летів над океаном, не знав, куди він летить.
Його не вела карта, не керував компас.
Його вела волога повітря, густина хмар,
ритми повітря, що змінювались разом з його диханням.
Він не мислив думками, а тілом.
Коли повітря ставало важчим — він опускався.
Коли відчував запах нових трав — летів у той бік.
Так він перетинав півпланети.
І завжди знаходив місце, де ще ніхто не був.
Бо не йшов слідом думки.
А йшов слідом дихання світу.