Все

Хантавіруси — це група РНК-вірусів родини Hantaviridae, які переважно передаються людині від гризунів та можуть спричиняти тяжкі захворювання, зокрема геморагічну гарячку з нирковим синдромом (HFRS) і хантавірусний легеневий синдром (HPS). Інфекції, викликані хантавірусами, характеризуються високою смертністю у тяжких випадках та належать до особливо небезпечних природно-осередкових хвороб.

Читати далі »Хантавірус

Оповідання з циклу “Проєкт 20”

1. Колись

Вона мала п’ять.
І кожного ранку бігла до каштана у дворі.
Торкалась шорсткої кори й шепотіла:

Читати далі »20.0 / Розмова з деревом

Десь на Поділлі. Може, біля Немирова. А може, під Сатановом. Глибоко в землі — товстій, чорній, живій — спить.

Вітальний Фрактал. На вигляд — як корінь. Величезний. Розгалужений. Мов система рік. Але він не п’є — він живить.

Читати далі »20.0 / Фрактал

Коли Ілля Боровик ступив на злітну платформу в степах Казахстану, люди зустріли його оплесками. Але незабаром — вже з острахом.

Читати далі »20.0 / Торкання

Людина стала домінантним видом не завдяки силі чи витривалості, а завдяки розуму, соціальності та здатності адаптуватися. Проте Homo sapiens усе ще залишається біологічно крихким організмом із численними фізичними й когнітивними обмеженнями. Ідея «Постдюдини» — це спроба уявити наступний етап еволюції, де слабкі сторони людини компенсуються, а сильні — підсилюються через генетику, епігенетику та біотехнології.

Читати далі »Постлюдина

Почалося з води.

У селі над Південним Бугом — вода в колодязі стала світлішою. На смак — наче м’яка. Люди не звертали уваги. Просто перестали кип’ятити.

Трава — ніби почала рости швидше. Але не агресивно, не хаотично.
Просто — жива.
Діти грались на ній — і не мали алергії. Дивно

Читати далі »20.0 / Зона впливу

Це сталося в середу.

На вулиці Жилянській. Біля будинку, де магазин взуття, аптека і кав’ярня з вивіскою “Пий, поки гаряче”.

О восьмій ранку всі йшли на роботу.
Ніхто нічого не помітив.
Тільки одна жінка перечепилась — щось під ногою змінилось.

Читати далі »20.0 / Фрактал у місті

Початок

У старому букіністичному магазині, де запах пилу злився з ароматом свіжозмеленої кави, я знайшов її — книгу без назви. Вона лежала високо, на верхній полиці, до якої можна було дістатися лише по риплячих дерев’яних сходах, що скрипіли під моїми кроками, ніби попереджали про небезпеку.

Читати далі »20.0 / Книга часу

Спроба систематизувати можливі варіанти постлюдини — біо-технологічної істоти майбутнього. Матриця архетипів базується на середовищі існування, типах вдосконалень, рівні технологічної інтеграції та соціальній орієнтації. Запропоновано метод класифікації та приклади потенційних сценаріїв розвитку.

Читати далі »Архетипи Постлюдини. Спроба систематизації

Повернення Крилатої Тіні

Карпати. Колишня радіолокаційна станція глибоко в горах, офіційно знищена ще в 1993-му. Насправді — одна з найсучасніших біолабораторій оборонного призначення.

Читати далі »Хацег

Епігенетичне середовище — це сукупність зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на експресію генів без зміни самої послідовності ДНК. Іншими словами, воно визначає, які гени «вмикаються» чи «вимикаються» у клітині, а отже, впливає на розвиток організму, його фізіологію та навіть поведінку.

Читати далі »Епігенетичне середовище

Існує ієрархія старіння, і сучасна біогеронтологія саме так і розглядає процес:
від молекулярних пошкоджень → клітинної дисфункції → тканинних змін → системних порушень → фенотипу організму.

Читати далі »Ієрархія старіння

Повністю універсальної “надійної” метрики старіння не існує, оскільки старіння – це багатофакторний процес, який включає генетичні, клітинні, метаболічні та середовищні аспекти. Проте науковці розробили декілька показників, які досить добре корелюють зі старінням і ризиком вікових захворювань. Ось основні категорії:

Читати далі »Метрики старіння

Енергетики людини, від молекулярного рівня до рівня організму в цілому, структуровано ієрархічно. Шість основних рівнів: молекулярний, клітинний, тканинний, органний, системний і організмовий, ключові процеси та енергетичні шляхи на кожному рівні.

Читати далі »Енергетика людини : від молекул до тіла

Нейроплазма — це цитоплазма нервової клітини (нейрона), що міститься всередині її тіла (соми, перикаріону) і в деяких випадках у відростках. Це внутрішнє середовище, де розташовані всі основні органели й компоненти, що забезпечують життєдіяльність нейрона.

Читати далі »Нейроплазма

Дисиміляторне дихання — це процес, при якому мікроорганізми окислюють органічні або неорганічні субстрати для отримання енергії з виділенням кінцевих продуктів, які не включаються в біосинтез клітини (на відміну від асиміляторного метаболізму, де продукти використовуються для синтезу клітинних речовин).

Читати далі »Дисиміляторне дихання

Анаеробні бактерії — це бактерії, які не потребують кисню для росту й метаболізму. Вони можуть бути:

• облігатні (строгі) анаероби — не ростуть у присутності кисню, навіть у низьких концентраціях;
• факультативні анаероби — здатні рости як з киснем, так і без нього (але для класичних анаеробних грам-негативних вважають гру облігатних видів).

Читати далі »Анаеробні грамнегативні бактерії

Епігеном відображає функціональний стан клітини. З віком патерни ДНК-метиляції, гістонових модифікацій і хроматинової архітектури зміщуються у бік:

Читати далі »Шляхи омолодження епігеному

Запалення та ROS як епігенетичні драйвери старіння

Хронічне низькорівневе запалення (inflammaging) і надлишкові реактивні форми кисню (ROS) є головними причинами накопичення епігенетичних ушкоджень.

Читати далі »Зниження хронічного запалення та оксидативного стресу

NAD⁺ — не лише кофермент окисно-відновних реакцій, а ключовий регулятор епігенетичної стабільності. Він є обов’язковим субстратом для sirtuin-деацетилаз.

Читати далі »Підвищення NAD⁺ – активація sirtuin-залежних шляхів

Що таке TET

TET1 / TET2 / TET3 — це α-кетоглутарат-залежні діоксигенази, які забезпечують активне деметилювання ДНК і є ключовими ферментами епігенетичного омолодження.

Читати далі »Активація TET-ферментів (ДНК-деметилаз)

Епігенетичне омолодження — це процес повернення клітин до молодшого стану шляхом скидання або корекції епігенетичних змін, що накопичуються з віком.

Читати далі »Епігенетичне омолодження

Часткове перепрограмування — це стратегія контрольованого, тимчасового або дозозалежного застосування Yamanaka-факторів (OSKM) з метою омолодження клітин без втрати їхньої ідентичності. На відміну від повного перепрограмування в iPSC, тут клітину навмисно не доводять до плюрипотентного стану.

Читати далі »Часткове перепрограмування (Partial Reprogramming)

Yamanaka-фактори — це чотири транскрипційні регулятори, здатні перепрограмувати соматичні клітини у стан індукованих плюрипотентних стовбурових клітин (iPSC). Відомі під абревіатурою OSKM:

Читати далі »Yamanaka-фактори (OSKM)

c-Myc — найпотужніший і найризикованіший із Yamanaka-факторів. Він не просто вмикає окремі гени — він масово прискорює транскрипцію, роблячи клітину надзвичайно пластичною й готовою до зміни епігенетичної програми. Його дія — це “турбонаддув” перепрограмування.

Читати далі »M — c-Myc

Klf4 (Kruppel-like factor 4) — один із ключових факторів Yamanaka, який формує “захисне середовище” для клітини під час перепрограмування та омолодження. Він зберігає клітину в низькодиференційованому, стрес-резистентному стані, знижує ризик загибелі та допомагає перезапускати молоді програми.

Читати далі »K — Klf4

Sox2 — другий ключовий компонент ядра плюрипотентності, який працює у тісному комплексі з Oct4. Разом вони формують центральну регуляторну пару, що підтримує ембріональний стан, блокує диференціацію та запускає перепрограмування соматичних клітин.

Читати далі »S — Sox2