Перейти до вмісту

Все

Oct4 (Pou5f1) — центральний регулятор плюрипотентності та один з найважливіших факторів, що визначають ембріональний стан клітини. Його рівень та активність критично контролюють баланс між самооновленням, диференціацією та перепрограмувальною пластичністю.

Читати далі »O — Oct4 (Pou5f1)

Епігенетичні годинники — це набори епігенетичних маркерів (передусім метиляції ДНК у конкретних CpG-сайтах), які дозволяють кількісно оцінити біологічний вік організму, тканини або клітини.

Читати далі »Епігенетичні годинники

Фокус: вимірювання імунного старіння (immunosenescence) — вікових змін у популяціях і функції імунних клітин.

Ці годинники оцінюють не загальний біологічний вік, а вікову дисфункцію імунної системи, що є ключовим чинником:

Читати далі »Clock of Immune Age (імунні епігенетичні годинники)

DNAm GrimAge — це епігенетичний годинник третього покоління (Lu et al., 2019),
створений для максимально точного прогнозу смертності.

Його назва походить від «Grim Reaper» — тобто годинник, що передбачає наближення смерті.

Читати далі »GrimAge  — епігенетичний годинник

PhenoAge — це епігенетичний годинник другого покоління (Levine et al., 2018),
створений для оцінки функціонального й фенотипового старіння, а не просто календарного віку.

Він базується не лише на DNAm, а на фізіологічному стані організму, тобто включає клінічні маркери, пов’язані зі смертністю.

Читати далі »PhenoAge — епігенетичний годинник

Hannum clock (2013) — епігенетичний годинник, розроблений Г. Хеннумом.
Його особливість:

працює в основному на крові (blood-specific epigenetic clock).

Це не універсальна модель, як Horvath, а тканинно-специфічна.

Читати далі »Hannum clock — епігенетичний годинник

Horvath clock — це перший загальнотканинний епігенетичний годинник, створений С. Горватом (2013).
Його завдання: обчислити біологічний вік за даними метиляції ДНК.

Читати далі »Horvath clock — епігенетичний годинник

Нижче — ієрархічна, системно структурована та розширена таксономія біологічного відновлення, інтегруюча ваш початковий варіант і додаткові надбудови: часові/динамічні виміри, нейроендокринну інтеграцію, роль мікробіоти, гормезис і класифікація за часовими масштабами.

Читати далі »Таксономія біологічного відновлення

Відновлення шкіри забезпечує захисну бар’єрну функцію, регуляцію гідратації, терморегуляцію та імунний захист. Основні процеси включають активність базальних стовбурових клітин епідермісу та дермальний ремоделінг.

Читати далі »4.6. Шкіра

Біологічне відновлення — це сукупність процесів, завдяки яким живі організми ремонтують пошкодження, відновлюють структури та відтворюють функції на молекулярному, клітинному, тканинному й організменному рівнях. Це фундаментальна противага старінню.

Читати далі »Біологічне відновлення

Фізіологічні ритми людини — це циклічні коливання різних процесів організму, які забезпечують гармонійну роботу всіх систем, адаптацію до зовнішніх умов і підтримку внутрішнього гомеостазу. Вони охоплюють як швидкі мілісекундні ритми нервової системи, так і довготривалі річні та мульти-річні цикли.

Читати далі »Фізіологічні(біологічні) ритми людини

Віра завжди мріяла про трохи більш пухкі й пружні губи, але ніколи не хотіла робити уколів чи філерів. Вона вирішила піти природним шляхом і спробувати епігенетичний підхід.

Читати далі »Епігенетичні губи)

Абсурдистьска палеотрагікомедія в 3 актах
Місце: мілководне пісочне плато, вкрите килимом живих організмів
Час: пізній Едіакарій, ранок, ~ 550 млн B.D.

Читати далі »Едіакара: Перший смак

ChIP (Chromatin Immunoprecipitation) — це метод молекулярної біології, який дозволяє вивчати взаємодії між білками та ДНК в хроматині. ChIP дає змогу ідентифікувати, які білки зв’язуються з певними ділянками ДНК, а також визначити, як ці взаємодії регулюють активність генів і інші клітинні процеси, такі як репарація ДНК, транскрипція, рекомбінація та ін.

Читати далі »ChIP (Chromatin Immunoprecipitation)

Професор Стенфордського університету Роберт Сапольскі стверджує, що депресія є найнебезпечнішою хворобою, з якою можна зіткнутися. Вона така ж реальна як цукровий діабет. Зараз це четверта причина інвалідності в США, і вона стає все більш поширеною.

Туман стоїть на межі світанку.
Світ ще не прокинувся.
Місто — наче затамувало подих.

Читати далі »Живі історії. Кроки в тумані
Лізосоми. Частина 1: утворення лізосом
Читати далі »Лізосоми

CpG-ділянка — це специфічна послідовність в ДНК, де цитозин (C) і гуанін (G) з’єднані фосфодіестерними зв’язками, і цей фрагмент має структуру 5′-CG-3′ (де C — цитозин, а G — гуанін). У таких ділянках букви “C” і “G” розташовані в порядку, де цитозин і гуанін є сусідами по ланцюгу ДНК.

Читати далі »CpG-ділянка

Вірте чи ні, але зараз у вашому тілі є клітини-зомбі, і вони допомагають зняти один із найстрашніших фільмів жахів з молекулярної біології: старіння.

Позитивне супернавивання — це тип скручування молекули ДНК, при якому спіраль закручується в тому ж напрямку, що й її природний вигляд (право- чи ліво-спірально), що призводить до надмірного скручування. Це явище зазвичай виникає при розплітанні ДНК під час процесів реплікації або транскрипції, коли розкручування подвійної спіралі створює додаткове скручування в інші ділянки молекули.

Читати далі »Позитивне супернавивання

Екологічна ніша хижих тварин на острові Хатег була порожня і чекала, щоб її заповнила велика, мобільна і потужна тварина, здатна це зробити.

Ембріональні стовбурові клітини (ESCs) — це високоспеціалізовані стовбурові клітини, які походять від бластоцисти (рання стадія розвитку ембріона, що складається з кількох сотень клітин) ссавців, включаючи людину. Вони є плуріпотентними, що означає, що можуть диференціюватися в будь-який тип клітин організму, за винятком клітин, що утворюють екстраембріональні структури (таких як плацента).

Читати далі »Ембріональні стовбурові клітини (ESCs)
  • Екологія: Земля (помірні умови, соціально-насичене середовище, інформаційна складність)
  • Домінантна система: Нервова система
  • Соціальний стиль: Інтерсоціальний адаптер, навігатор складності
Читати далі »Архетипи постлюдини : Земний Нейропласт І

Дослідження показують, що макрофаги M1 експресують високі рівні CD38, які можуть бути викликані запаленням, і що це є основним фактором розпаду NAD+. Одне з досліджень також вивчає ектоферментативну активність CD38 і те, як він також може розщеплювати NMN (нікотинамідний мононуклеотид). Чи буде інгібування CD38 найкращим поєднанням із попередниками NAD+??