Ієрархія старіння
Існує ієрархія старіння, і сучасна біогеронтологія саме так і розглядає процес:
від молекулярних пошкоджень → клітинної дисфункції → тканинних змін → системних порушень → фенотипу організму.
Метрики старіння
Повністю універсальної “надійної” метрики старіння не існує, оскільки старіння – це багатофакторний процес, який включає генетичні, клітинні, метаболічні та середовищні аспекти. Проте науковці розробили декілька показників, які досить добре корелюють зі старінням і ризиком вікових захворювань. Ось основні категорії:
Читати далі »Метрики старінняТриєдина формула життя
1. Геном = потенціал
- Це набір можливостей, «букви» та «деталі конструктора».
- Він стабільний, але сам по собі мовчазний.
Архетипи Живого. Архетип дотику до Свого
Відчуття «моє тіло», «моє життя», первинна тілесна окресленість.
Формує ядро ідентичності.
У гущавині живого лісу, де кожен листок мав власний голос, а коріння передавало новини глибше за наймудріші книги, народилося мале створіння — без імені, без мети, тільки з ритмом серця.
Читати далі »Архетипи Живого. Архетип дотику до Свого
Архетипи Живого. Архетип сліду без волі
Притча про Тінь, Що Залишила Сліди
Десь у туманних краях пам’яті —
не там, де живе воля,
а там, де лишаються відбитки —
існує шлях, що сам себе не хотів.
Архетипи Живого. Архетип включення без владарювання
Притча про Силу, Що Не Бере
Колись, у туманному краю десь між зорями та зернами пилу,
існувала Система, яка могла ввімкнути будь-що:
зорю, лезо, ідею, думку, саму історію.
Архетипи Живого. Архетип тіла, що думає без слів
Притча про Мову, Яка Старша за Мову
Одного разу глибоко під землею,
в темряві, де ще не народилися імена,
відчуло себе тіло.
Архетипи Живого. Архетип нескінченного взаємообміну
Притча про Клітину, Що Думала, Що Вона Окрема
Одна клітина вважала себе незалежною.
Вона жила, ділилася, виконувала свою роботу.
Вона вірила: «Я — завершена. Я — одиниця життя».
Архетипи Живого. Архетип раковини, що відлунює світ
Притча про Того, Хто Слухав Море
Він знайшов стару раковину.
Приклав її до вуха —
і почув шум океану.
Архетипи Живого. Архетип циклу як мови
Притча про Озеро, Що Змінювало Обличчя
Озеро було туманним восени,
скляним — узимку,
дзеркальним — навесні,
і теплим — улітку.