У 2213-му людство вперше отримало сигнал із мікоризної хмари.
Не з космосу, не з машини. З грибів.

Звали її Сора. Вчена, біоакустик, у минулому — головна по проекту “ГіґаМікор”, де намагались використати гігантські гриби для терраформування мертвих міст. Тоді вона попереджала: «Ми не ростимо рослини — ми вирощуємо розум». Її не послухали. І тепер гігантські гриби вросли в континенти, з’єдналися в спорову мережу й почали щось схоже на мову.

Читати далі »Біопанк | Гігантські гриби 6

Світ після четвертого грибного зсуву був не тим, що раніше. Замість міст — колонії міцелію. Замість дерев — гігантські плодоносні тіла, що дихали спорами, як легені дихають повітрям. Їх називали Грибами 4, бо саме четверта хвиля мутованого спорогенезу стерла людську цивілізацію з лиця планети, залишивши лише острівці біовиживання.

Читати далі »Біопанк | Гігантські гриби 3

У центрі старого міста, на місці Технобанку, тепер стояв Воник.
Так ми називали гігантський гриб, який проріс просто крізь багаторівневу парковку, розчавивши бетоном стелю, перекриття, і виріс догори — на 30 метрів. Його ніжка дихала, випускаючи клуби рожевих спор, а під шапкою світилось — мовби неоновий мозок пульсував усередині.

Читати далі »Біопанк | Гігантські гриби 1