Ритмічні історії — це поетичні тексти-звертання, що відтворюють внутрішній ритм сприйняття, відчуття і тіла, допомагають зчитувати сенси з простору, пригадувати тілесну чутливість, гармонізувати стан — через образ, тишу й ритм.
Читати далі »Ритмічні історіїТи приходиш не тоді, коли нема що сказати,
а коли вже сказано все —
без слів.
Читати далі »Живі історії. До тиші між двома людьмиТи не порожнеча.
Ти — повнота, що не потребує прикрас.
Ти приходиш не тоді, коли стикаються тіла.
А тоді, коли хтось
наважується бути справжнім.
Ти не в шкірі —
а в погляді, що не поспішає.
У мовчанні, яке не ламає тишу,
а ділить її навпіл.
Я тебе чую.
Ти не просиш бути ідеальним.
Ти просиш —
не бути міряним чужим оком.
Тебе не видно.
Тебе не можна торкнутись пальцями.
Але кожен наш подих — із тебе.
Кожне серцебиття — відлуння твого ритму.
Ти приходиш без слів.
Без наказу.
Без вимоги «стати краще».
Ти просто — є.
І цього вже достатньо.
Ви не тільки частини.
Ви — місце зустрічі.
Ви — не про анатомію.
Ви — про довіру.
Ти — не просто м’яз.
Не просто насос.
Не просто тік-так.
Ти — перше, що починає звучати.
Ще до думки.
Ще до слів.
Ще до всього.
Ритмічні історії — це поетичні тексти-звертання, що відтворюють внутрішній ритм сприйняття, відчуття і тіла, допомагають зчитувати сенси з простору, пригадувати тілесну чутливість, гармонізувати стан — через образ, тишу й ритм.
Читати далі »Ритмічні історіїІсторія-звертання — м’яка, тепла, з присмаком дому під шкірою.
П’яти, ви — останні, хто залишає землю,
і перші, хто несе її слід.
Ви — наче ехо кроків,
які вже зроблено,
але ще не забуто.